- докінчитися
- -чи́ться, док.Пас. до докінчити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
докінчитися
Смотреть что такое "докінчитися" в других словарях:
докінчитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
покінчитися — и/ться, док., рідко. Закінчитися (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
сколінчитися — чуся, чишся, док. Те саме, що сколіничитися … Український тлумачний словник
поминати — I а/ю, а/єш, недок., пом яну/ти, ну/, не/ш, док., перех. і без додатка. 1) Віддаючи шану, називати кого , що небудь. •• Не помина/ти ли/хом кого а) не згадувати про когось погано; б) ввічлива форма прощання з ким небудь. Помина/ти (пом яну/ти)… … Український тлумачний словник
окошитися — I шу/ся, ши/шся, док., розм. Зробити зупинку, стати табором; отаборитися. || Постійно оселитися. II и/ться, док., розм. 1) на кому. Негативно позначитися на кому небудь, вплинути на когось. 2) на чому і без додатка. Скінчитися, припинитися … Український тлумачний словник
відгриміти — ми/ть; мн. відгримля/ть; док. Перестати гриміти. || перен. Закінчитися (про щонебудь гучне, бурхливе) … Український тлумачний словник
відгусти — уду/, уде/ш; мин. ч. відгу/в, гула/, гуло/; мн. відгули/; док. Перестати, закінчити густи. Закінчитися (про що небудь гучне, бурхливе) … Український тлумачний словник
затамуватися — у/юся, у/єшся, док. 1) заст.Затриматися де небудь. 2) рідко. Закінчитися, припинитися … Український тлумачний словник
пахнути — I п ахнути ну, неш; мин. ч. пах, ла, ло і па/хнув, нула, нуло; недок. 1) чим і без додатка. Видавати, виділяти який небудь запах. || безос. || перен. Нагадувати про кого , що небудь; нагадавши про себе, приваблювати. 2) чим, перен., розм.… … Український тлумачний словник
перезимуватися — у/ється, док., розм. Пройти, кінчитися (про зиму) … Український тлумачний словник
